А.Греков
И.Молчанова.
Веснянка
страницы:
Лучше всего
просматривать
при разрешении
экрана 800 x 600
|
|
Сойка (виходить): Розумний, чи ні, не
мені судити, але ж я не базікаю, чого не знаю!
Синичка: Добрий день, тітоньку Сойко!
Сойка: Добрий день, пташата! — Люди пішли до
лісу Зиму виганяти.
Сорока: А я що кажу? Пострибали, пострибали
біля полонки та й пішли... що ти кажеш?! — як це?
виганяти Зиму?
Горобчик: А що! вигнати її — та й годі!
Синичка: Ой, то би добре було! Так вже набридли
ці сніги та морози!
Сорока: Добре то добре, та марне це все!
Горобчик: Що марне?
Сорока: Не впораються люди з Зимою! Вона ж не
сама! В неї є чоловік — Мороз, в неї є сини — буйні
вітри. А Веснянка в неї за наймичку!
Синичка: Бідне дівча — ця Веснянка!
Горобчик: Жаль її — добра вона!
Синичка: А працьовита яка!
Сорока: Не любить її Зима.
Горобчик: Бо боїться.
Сойка: Ось що: летимо у ліс, та й побачимо, що
воно буде. Може, і ми придамося на щось. (Улітають.)
Ворона (з’являється): Кар-р-р!
Полетіли? То й добре. І я полечу, розповім все
Зимі!
З’являється Веснянка.
Веснянка: Бр-р-р, як холодно! І тріски не легкі...
(Кидає на землю.) Все! Не хочу я більше на цю
Зиму працювати! Хочу Весну!.. Щоб таке зробити, щоб
вона швидше прийшла? А! Треба розбудити квіти!
Присідає, розшукуючи квіточку. З’являється з-за лаштунків Вітерець.
Вітерець: Що ти тут робиш? Квіти?! А якщо Зима
дізнається?
Веснянка: Не дізнається, коли не розкажеш.
Вітерець: Чом це я буду розповідати?! Але ж ти
обережніше, вона десь тут ходить, сніги та криги
перевіряє.
Зима(з’являється): Ой-ой-ой! Втомилася! Треба ж все
пильнувати, щоб Весна ж де не з’явилася. (Помічає
дітей.) А ви чого тут? Вештаєтесь десь цілий
день, а робота не пороблена. Ми тебе, дівчино, до
родини взяли, то треба на нас працювати та мені
підкорятися. Подивись-но на моїх синів! День у
день, наче ті бджілки! А батько їх, Мороз... (З’являється п’яний Мороз, трохи
похитуючись.) А ось і він!
Мороз помічає Зиму і намагається зобразити тверезість.
Зима (до Веснянки): Ти думаєш, легко нашому
Діду отак кожен день сніги намітати, дерева
вдягати, ставки морозити? (Підходить ближче до
Діда — відчуває запах.) Стривай, а ти звідки
йдеш?
Мороз: Я? Як це звідки? Я.. ось тут... (Показує
руками.)
Зима: Знаю я це тут! Знов до шинкарки ходив! Я
цій відьмі всі двері снігом позакидаю!
