Що таке тьюторство? Навіщо нам у школі потрібен тьютор?
Ці запитання часто ставлять батьки — але тільки не в англомовних країнах. Там tutor — мрія будь-яких батьків, неодмінна приналежність елітної (і дорогої) школи. Досить сказати, що наш вислів «плата за навчання» англійською точно перекладається так: tuition-fee. Бо якщо немає tuition, то нема за що брати й fee.
Що ж це за такий загадковий tuition? Загадкового в ньому нічого насправді немає, навпаки — суцільний англосаксонський хвалений здоровий підхід.
Ось спробуйте самі пояснити добропорядному батькові британського сімейства, як може бути, щоб за стан розуму, душі та здоров’я Вашого чада, відданого до школи (припустімо, навіть платної), відповідав «дружний педколектив» (до півсотні осіб!) — і ніхто конкретно.
Я свого часу пробував пояснити такому. Мій співрозмовник був не тільки батьком п’ятьох дітей, а й фахівцем у галузі освіти, який приїхав із Великої Британії вивчати шкільну систему України.
— Дозвольте, адже у вашій країні за статистикою на одного шкільного педагога припадає всього 8 учнів, — обурювався британський професор. — То чому б цьому одному не взяти відповідальність за стан розуму, душі та здоров’я цих восьми? У найкращих британських школах ми саме так чинимо.
І ми в «Афінах» намагаємося так чинити. По суті тьюторство в нас послідовно розвивалося протягом усіх 30 років існування нашої школи. Коли-небудь наш досвід розвитку тьюторства опишуть у дисертаціях, тож не буду відбивати хліб у майбутніх докторів і кандидатів педагогічних наук.
Але скажу без удаваної скромності: сьогодні ми готові працювати так, як працюють найкращі школи англомовного світу. І навіть краще — якщо йдеться про наших дітей, особливості яких ми враховуємо насамперед. І не тільки ментальні, а й, звісно ж, індивідуальні. Адже тьюторство — це той самий індивідуальний підхід до дитини, про який так багато сьогодні доводиться чути, але який без тьюторства просто нездійсненний.
Отже, навіщо нам у школі потрібен тьютор і що він має робити?
Допомагати школяреві та його батькам обрати той єдиний, індивідуальний шлях в освіті XXI століття — епохи Штучного інтелекту, коли вже неможливо, та й не потрібно «навчати всіх усьому».
Вибудувати простір і час життя школяра в школі таким чином, щоб жодна хвилина не пропала дарма, не пішла на формальні «заняття» тим, що цьому конкретному школяреві давно вже відомо або, навпаки, не може бути зрозуміло (що він ще не готовий сприйняти).
Допомагати школяреві час, що звільнився в школі, використати для підготовки до заліків (під наглядом тьютора і за зручним для школяра графіком підготовки й навіть складання!), а також для чистої творчості — індивідуальної або колективної.
Допомогти школяреві обрати «справу життя» (хоча б на сьогоднішній день).
А отже, якщо Ви забажаєте, люба мамо і дорогий татусечко нашого афінянина, — він зможе, вирвавшись із полону «нескінченних ДЗ», — повернутися в сім’ю! Вечори й два вихідні дні Ваш ідеальний школяр XXI століття може, якщо захоче, присвятити Вам. Або друзям. Або подругам. Улюбленій справі.
Але це — якщо він ідеальний школяр XXI століття, а не звичайний «хвостик» XX століття. Для початку він має навчитися бути ідеальним школярем XXI століття, а я — ідеальним тьютором XXI століття.
Упевнений — ми навчимося! Особисто я як тьютор докладу всіх зусиль, щоб стати ідеально зручним гідом для всієї моєї тьюторської групи й щоб усі мої 12 тьюторантів стали ідеальними школярами XXI століття.
Професор Українсько-Американського гуманітарного інституту,
доктор філологічних наук,
досвідчений тьютор 9 класу,
Володимир Звиняцьковський