Надія Тістол, учениця 11 класу:
В дитинстві я мріяла про «школу майбутнього», коли не потрібно ходити в школу, а лише вчитися. На жаль, через карантин ми три тижні не відвідували школу, втім, з іншого боку, я змогла відчути себе ученицею «школи майбутнього». Все, про що можна мріяти – консультації в скайпі, домашні завдання на сайті, можливість спілкуватися з вчителями в режимі он-лайн… Але насправді це не так просто, і всі ці три тижні я шкодувала про те, що ми зараз навчаємось вдома.
Домашніх завдань було забагато, тому важко було навіть визначити, що потрібно робити в першу чергу. Також я не звикла до консультацій у скайпі, тому що в мене і скайпу немає. І взагалі, всі недоліки дистанційного навчання полягають у тому, що немає живого спілкування з учителями і однокласниками, і карантин допоміг мені це зрозуміти. Школа – це не просто домашні завдання і оцінки, це дещо більше, і тому три тижні карантину – це страшно.
Головна перевага дистанційного навчання – можливість виконувати домашні завдання тоді, коли це зручно учням, тобто відсутність розкладу, а також чудова система, коли можна надсилати домашні завдання електронною поштою, можливість писати твори у “ворді”, а не ручкою в зошиті (взагалі я вважаю, що, якби ми могли не писати, а друкувати твори, учні би писали їх набагато швидше).
Але якщо у нас буде другий етап дистанційного навчання, я думаю, він проходитиме простіше, тому що у вчителів буде можливість вдосконалити цю систему, а в учнів – звикнути до самостійного навчання.
