Карту триместрового єкзамину дивись тут.
1. Невпинне зростання населення планети призводить до нестачі природних ресурсів та території для існування, тож людство витрачає величезні кошти для створення програм по заселенню космосу. Чи потрібні ці витрати, враховуючи що й на нашій планеті є значні нерозвідані ділянки Антарктики та океанічного дна, які, можливо, більш придатні для проживання людства і не такі віддалені від нас, як космічні простори? Так, потрібні (А) / ні, не потрібні (Б)
2. Чи доцільно ризикувати життям людини під час дослідження (колонізації) об’єктів Сонячної системи? – Можливо, краще колонізувати ці об’єкти за допомогою людиноподібних роботів – так званих “андроїдів”? Так, треба ризикувати людьми (А) / ні, потрібно використовувати андроїдів (Б)
3. На Землі практично не залишилось «білих плям». Супутники дають можливість отримати вичерпну інформацію про будь-яку точку земної кулі. Чи є майбутнє у географії як науки? Так, є (А) / ні, не має (Б)
4. Навколоземний простір активно використовується як “космічний смітник”: по сталим орбітам навколо Землі обертаються залишки космічних кораблів, супутників, продукти життєдіяльності людей на космічних станціях. Чи варто провести прибирання “космічного” сміття, винайшовши методи його утилізації та переробки (А), чи навпаки, краще вирішити проблему забруднення Землі, відправивши все сміття з неї на орбіту (Б)?
5. У зв’язку з глобальною зміною клімату величезні території в деяких африканських та азіатських державах стали абсолютно непридатними для землеробства. Це призвело до постійних неврожаїв і масового голоду. Україна має величезні території родючого, але не оброблюваного ґрунту і не має достатньої кількості людей, які бажають займатися некваліфікованою і низькооплачуваною працею. Чи варто дозволити вільний в’їзд до України трудових мігрантів з африканських та азіатських держав, що потерпають від неврожаю? Так (А) / ні (Б)
6. Електроенергія – невід’ємна складова існування людства, та деякі методи її отримання не є безпечними для нас та живої природи. Прикладом можуть слугувати катастрофи на АЕС та кліматичні зміни внаслідок будування ГЕС. Чи потрібно людству відмовитися від подібних джерел енергії та перейти на екологічні та безпечні сонячні, вітрові та біологічні електростанції? Так, потрібно (А) / ні, не потрібно (Б)
7. «Якби світло тисяч сонць загорілось на небі, і це було подібно сяянню Всемогутнього… Я – Смерть, Руйнівник Світів», — саме ці слова з “Бхагавад-гіти” прийшли в голову Оппенгеймеру під час випробування першої атомної бомби в Нью-Мексико в липні 1945 року. Ядерна зброя вважається найнебезпечнішою загрозою людству. Тож чи потрібно знищити — поступово та безпечно — всі ядерні арсенали? Так, потрібно (А) / ні, не потрібно (Б)
8. Людство витрачає великі кошти на дослідження далекого космосу. Яскравим прикладом є телескоп «Кеплер», вартістю 600 млн доларів, відправлений на орбіту для пошуку планет придатних для життя (екзопланет). Одним з перших відкриттів є Глізе 667 С – екзопланета, яка знаходиться у “зоні життя” біля своєї зорі. Але є маленька проблема – відстань до планети складає 22,7 світлових роки! (1 с.р. = 9,46 * 1015 м). В найближчому майбутньому це недосяжні відстані для людини і, можливо, вони ніколи не будуть досяжними. Тож чи доцільно витрачати великі кошти на дослідження недосяжних космічних об’єктів (А), або краще фінансувати проекти по вивченню найближчого оточення нашої планети (Б)?
9. Льодовиковий період на Землі наступав неодноразово. Це відбувалося у минулому через деякі періоди часу. До початку ХХ століття ніхто не міг пояснити чому так відбувається. Цю загадку вирішив видатний вчений Мілутін Міланкович, який зв’язав це зі змінами у земній орбіті. Чи можемо ми, знаючи про «цикли Міланковича», спрогнозувати наступний льодовиковий період? Так (А) / ні (Б)
10. Спроба античних вчених пояснити природу дістала в історії наук назву “натурфілософії”. В період Середньовіччя сталося її розділення на натурфілософію органічного та натурфілософію неорганічного, з яких, у свою чергу, виділились фізика, астрономія, хімія, біологія і інші науки. До середини ХХ століття існувало вже декілька десятків природничих наук, кожна з яких має власні методи досліджень, але об’єктом вивчення, як і раніше, є “natura” – природа. Зараз, у кінці ХХ — на початку ХХІ століття, науки починають знов інтегруватись, виникають такі науки, як економічна географія, біофізика, астрофізика та інші. Чи згодні Ви з тим, що в майбутньому всі науки неминуче об’єднаються в одну інтегровану науку – «нову натурфілософію»? Так (А) / ні (Б)
