«Осінь відходила… Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними дощами, як дитину, викупала його, тихими ночами і в морозні ранки посріблила кожний листочок, вкриваючи його ніжними візерунками інею.
Потім, награвшись листям досхочу, буйними вітрами, мов незримою рукою, зняла з дерев розкішне багряне вбрання і встелила ним. Мов пістрявим килимом, землю». (Ю.Збанацький)
Своє ставлення до осені діти висловлювали, читаючи вірші О.Олеся, В.Сосюри, В.Бондаренко, Л.Костенко, а також презентували у малюнках, аплікаціях, інсталяціях з пластиліну, PowerPoint.