Сторітелінг у Навчанні Дітей: Ефективні Приклади та Методики | Афіни
Понеділок, 31 Березня, 2025   |  

Сторітелінг в освіті дітей: методики та приклади

Сучасна дитина – це вибухова суміш життєвої енергії, допитливості та прагнення до всього нового. До того ж малеча звикла до яскравих відео у соціальних мережах, жвавого спілкування у месенджерах і постійного доступу до розважального контенту. Через це буває дуже складно втримати її увагу під час уроку.

То що ж робити вчителям? Однозначно варто спробувати метод навчання під назвою сторітелінг. Він допоможе розвинути дитячу уяву, спонукати учнів до творчості та дійсно зацікавити у здобутті знань.

Що являє собою ця методика та чому вона реально працює? Розбираємося далі.

ЩО ТАКЕ СТОРІТЕЛІНГ?

Сторітелінг – це справжнє мистецтво, що полягає у поданні будь-якого матеріалу в форматі оповідання з захопливим сюжетом. Цей термін походить від англійського словосполучення «story telling», що в перекладі означає «розповідь історії».

Такий підхід дозволяє впливати на емоції дитини, мотивувати її до навчання та розвивати когнітивні здібності. Та що там дитини? Мабуть, хоча б раз у житті кожен із нас помічав, що прочитати довгий, але цікавий текст можна на одному диханні. А коротка наукова стаття часто залишається недочитаною.

Річ у тім, що інформація у форматі сторітелінгу сприймається набагато легше, ніж сухий матеріал. І це доцільно використовувати під час організації освітнього процесу.
 
Інформація у форматі сторітелінгу сприймається набагато легше, ніж сухий матеріал

ПЕРЕВАГИ СТОРІТЕЛІНГУ В ОСВІТІ

До сторітелінгу звертаються педагоги з усього світу. Такий формат подачі матеріалу можна застосовувати на будь-яких уроках. Від мови та літератури, де креативність вітається апріорі, до фізики й математики – здавалося б, максимально прагматичних дисциплін.

Чому ж цей метод такий популярний? Розглянемо основні переваги, що приносять розповіді в навчанні викладачам та здобувачам освіти.

Покращення сприйняття та пам’яті у дітей

Люди схильні легше сприймати та запам’ятовувати інформацію, що викликає емоції. Радість, здивування, сум чи навіть страх. Завдяки різноманітним переживанням активуються емоційні мозкові центри. Як результат – покращується процес збереження та відтворення прочитаного.

Якщо говорити про точні науки, як-то фізика чи хімія, сторітелінг дозволяє замінити абстрактні поняття цілком зрозумілими прикладами. Так учень може їх швидше запам’ятати.

Розвиток емоційного інтелекту та співчуття

Що ми зазвичай робимо, коли читаємо захопливу книгу з харизматичним головним героєм? Співпереживаємо йому, відчуваємо емоції чи навіть більше – ставимо себе на його місце.

Те ж відбувається і з дітьми, які сприймають матеріал не через монотонний текст з підручника, а у формі цікавої історії. У маленького слухача розвивається емпатія та вміння аналізувати людські вчинки. Він вчиться усвідомлювати власні емоції, виражати їх та розпізнавати в інших людях. Це і є основні компоненти емоційного інтелекту.

Збільшення мотивації та зацікавленості в навчальному процесі

Привернути увагу учнів – справа непроста. Та ще складніше може бути її втримати. Однак з цим легко впорається сторітелінг. Головне – правильно побудувати історію. В неї має бути інтригуючий вступ і захопливий, динамічний сюжет. Це допоможе втримати інтерес дітей до кінця уроку, а можливо, мотивує з нетерпінням чекати наступного.

До того цей формат сприяє інтерактивному навчанню. Бо які ж історії обходяться без актинової взаємодії з матеріалом – дискусій, участі у створенні сюжету, інтерпретації через призму власного досвіду тощо.

Загалом же, говорячи про переваги сторітелінгу, можна зазначити один величезний плюс. Такий підхід дозволяє реалізувати основні принципи навчання. Зокрема – свідомості й активності учнів, зв’язку знань із реальним життям, наочності, міцності засвоєння матеріалу та інші.
 
Практичні приклади сторітелінгу

ПРАКТИЧНІ ПРИКЛАДИ СТОРІТЕЛІНГУ

Щоб наочно продемонструвати ефективність сторітелінгу для дітей, наведемо його приклади.

Скажімо, перед вчителем математики стоїть задача пояснити учням, як додавати та віднімати дроби з різними знаменниками. У класичному варіанті організації освітнього процесу урок би складався з вивчення правила та подальшого розв’язання прикладів.

Методика ж сторітелінгу передбачає більш креативний підхід. Вчитель починає урок із захопливої історії, наприклад:

«Уявіть, що ви – пірати, які подорожують морем. Ви знайшли стару карту, на якій вказано місце скарбу. Але є проблема. Щоб отримати цей скарб, вам потрібно пройти через кілька островів, на кожному з яких треба виконати певні завдання, використовуючи ваші математичні навички».

Потім у процесі освоєння матеріалу учні матимуть справу з тими ж вправами. Наприклад, ¼ + ⅜. Проте для них це будуть не просто дроби, а частки скарбів, які їм потрібно відшукати. В результаті урок сприйматиметься як цікавий квест.

Сторітелінг, приклад якого ми щойно розглянули, дозволить привернути увагу дітей та утримати її до кінця уроку. Результат – більш успішне засвоєння теми завдяки зацікавленості та залученості слухачів.

Зверніть увагу: існують і інші види сторітелінгу, які доцільно обирати в залежності від потреб навчального процесу.

МЕТОДИКИ СТОРІТЕЛІНГУ

Існує багато методик сторітелінгу, які успішно застосовують педагоги під час навчання та виховання. Вони покликані виконувати різні задачі та розраховані на широку аудиторію.

Найефективніші з них:

  1. Метод трьох актів. Полягає у тому, що історія поділяється на три частини (акти): вступ, розвиток подій та розв’язання проблеми. Це дозволяє структурувати матеріал і покращувати логічне мислення учнів.
  2. Метод «Пісня або римування». Передбачає створення історії через складання пісні чи вірша. Такий підхід допомагає розвивати креативність та сприяє запам’ятовуванню інформації.
  3. Метод «Рольові ігри». У цьому випадку учні беруть безпосередню участь в історії, виступаючи її персонажами. Таким чином вони глибоко занурюються в події та краще засвоюють інформацію.
  4. Метод «Мапи історій». Полягає у візуалізації історій за допомогою складання мапи, схеми, плану тощо. На них можна відображати головних героїв, події та їх результати. Це робить навчальний матеріал більш зрозумілим, а також дозволяє інтегрувати кілька дисциплін. Наприклад, історію та географію.
  5. Метод «Історія через обговорення». Під час такого уроку учні самі стають творцями своєї історії або ж активно обговорюють ту, що вже підготував вчитель. Так можна навчити дітей працювати в групі, розвивати фантазію та критичне мислення.

Щоб сторітелінг приніс очікувані результати, варто обрати метод, який максимально відповідає віковій групі та рівню підготовки класу.
 
Засоби для реалізації сторітелінгу

ЗАСОБИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТОРІТЕЛІНГУ

У наш час технологічного прогресу можливості вчителів постійно розширюються. Щоб зробити сторітелінг ще цікавішим, педагоги можуть використовувати такі засоби:

  1. Текстові матеріали. Це книги, статті, журнали, блоги, розповіді учнів. Одним словом, будь-яка інформація у форматі тексту.
  2. Візуальні засоби. Їх варто застосовувати у поєднанні з текстовими матеріалами для більшої наочності та залученості учнів. До них відносять ілюстрації, комікси, інфографіку, картини та ін.
  3. Технічні засоби. Тут перед вчителями відкриваються широкі перспективи. Додатки для створення мультимедійних проєктів та інтерактивних презентацій, віртуальні дошки, відеоредактори тощо – все це ще більше зацікавить сучасних здобувачів освіти. Адже для багатьох із них цифровий світ – їхня реальність.
  4. Ігрові елементи. Йдеться не тільки про рольові ігри. Також можна влаштовувати популярні у сучасної молоді челенджі, змагання з досягненням певних рівнів чи здобуттям балів тощо. Їхня мета – розвиток уяви в дітей та прагнення йти до бажаного результату.

Усі ці засоби допомагають вчителю створити передумови для того, щоб учні проживали історію через активну взаємодію з матеріалом та одне з одним.

ТРУДНОЩІ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СТОРІТЕЛІНГУ

На жаль, викладання у форматі сторітеллінгу може мати певні труднощі. Та, як-то кажуть, попереджений – значить озброєний. Тож пропонуємо вашій увазі перелік потенційних проблем при впровадженні цього прогресивного методу навчання:

  1. Часові обмеження. Сторітелінг потребує часу для створення, планування та реалізації історії. Однак уроки мають лімітовану тривалість. Тому вчитель не завжди має можливість впровадити всі свої ідеї повною мірою.
  2. Необхідність додаткових ресурсів. Для задоволення потреб учнів вчителям знадобиться спеціалізоване програмне забезпечення, мультимедійне обладнання, доступ до Інтернету і т.д. Звісно, це може тягнути за собою незаплановані витрати.
  3. Незвичність методу. Часто впровадження всього нового стикається з нерозумінням та навіть опором. Це пов’язано з необхідністю здобувати спеціальні знання та навички. У нашому випадку новий підхід до навчання доведеться опановувати як учням, так і вчителям.

Втім, варто зазначити, що ми в Школі «Афіни» успішно долаємо всі ці складнощі та впроваджуємо сторітеллінг в освітній процес.

ВИСНОВОК

Здивувати сучасних дітей вкрай важко. Вони занадто добре обізнані у передових технологіях, дуже енергійні та вимогливі. Тож інколи педагогам доводиться сильно постаратися, щоб завоювати їхню увагу та довіру.

Один зі способів цього досягти – розбавити класичний перебіг освітнього процесу елементами сторітеллінгу. Такий підхід дозволить дитині швидше запам’ятати матеріал і дійсно відчути, яка вона – жага до знань.

Цей пост проілюстрований фотографіями, зробленими під час роботи учнів Школи «Афіни» в форматі сторітелінгу.