«…Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!..» (з прологу до поеми «Мойсей»)
«…Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?…» (із збірки «Зів′яле листя»)
«…Лиш один мов і не чує,
В своїм замку, знай, ночує –
Лис Микита, гайдамака…» (з казки «Лис Микита»)
Знайомство з поетом може відбуватися по-різному, але насправді, тільки геній міг говорити на рівних, і з філософами, і з дітьми.
